m
  Головна » Публiцистика » «Крутий» ремонт 
Укр Рус Eng
Тетяна Государєва
 

«Крутий» ремонт

Кілька років тому, у нашій мові з'явилося нове слово – «крутий». Усі, навіть діти, розуміють його значення. «Крутий» – це, насамперед, ділова амбіційна людина, у якої багато грошей і часто престижна посада. Але, разом із цим, дана особа не завжди вирізняється високими моральними якостями та щирою душею. Багато сатириків і пародистів у своїй творчості торкалися цієї теми – морального обличчя «крутих». Як правило, вони зображені у досить непривабливому вигляді.

Іноді мені здавалося, що гостра сатира на цих людей значно перебільшена… Та, на жаль, мій недавній досвід підтвердив, що здебільшого, негативні відгуки щодо «крутих» базуються на реальних фактах. Але, це мій особистий досвід… Зрозуміло, що серед цього прошарку суспільства, є інтелігентні і добропорядні люди.

Існує мудра приказка – «Перш ніж купити будинок, купи сусіда». Ці слова мають глибокий сенс.

Я живу у багатоповерховому будинку. Мої сусіди – люди різного віку і статі, сімейного положення. В цілому, усі люди нормальні, ніколи не було серйозних сварок чи непорозумінь. А те, що у кожного свій характер і звички – так це закономірно.

Якось, жила в нашому під'їзді літня жінка на прізвисько «тьотя Варя ЦРУ». Була вона незаміжня і бездітна, нічим не захоплювалася у житті. Навіть телевізора у неї не було, а за читанням газети або книги її ніхто і ніколи не бачив. Та мала тьотя Варя єдину пристрасть – вона збирала детальну інформацію про всіх і кожного, хто жив у нашому будинку. Ніби на відповідальному бойовому посту, мужньо сиділа вона «з раннього ранку до пізнього вечора» на лавці біля під'їзду, і не давала просто так пройти жодній людині. Навіть діти були під її влучним прицілом. Питання типу: «Звідки йдеш? Куди йдеш? До кого? А навіщо? Коли повернешся?» так і сипалися на голову бідної «жертви», яку вона безцеремонно зупиняла.

Феноменальною особливістю «тітки Варі ЦРУ» була її чудова пам'ять. Про кожного мешканця багатоповерхового будинку вона знала усе. Коли і де людина народилася, оженилася, розлучилася, чим хворіла, які сімейні проблеми мала чи має, і багато іншої детальної інформації зберігала вона у своїй голові. Першою дізнавалася про усі радісні і сумні події, що відбувалися у будинку. Повз її невсипущого ока не могла і мишка прошмигнути. Навіть взимку, коли старенькі бабусі і дідусі ховаються по теплих квартирах, тьотя Варя була винятком із правила. В мороз, сніг і дощ, вона не зраджувала своєму особливому призначенню, і заради пізнання оточуючого світу (а саме, його дочок та синів), знаходилася на незмінному місці.

Більшість людей недолюблювали «допитливу Варвару», і іноді лаялися з нею. Адже, мало кому подобається, коли лізуть у душу і випитують про ті речі, які кращому другові не завжди розкажеш. А ще, цей «агент ЦРУ» у юбці, часто-густо не тримала язик за зубами, і пліткувала за спиною сусідів, розказуючи кому заманеться «секретну» інформацію, яку вивідала у тієї або іншої людини. Тому, майже всі мешканці будинку мріяли, щоб «ходяче джерело інформації» кудись зникло. І ось, нарешті, Бог почув людські молитви. Після важкої хвороби «тьотю Варю ЦРУ» забрала до себе племінниця, яка жила в іншому районі міста. Усі сусіди зітхнули з полегшенням. Тепер у під'їзд можна було проходити вільно, не боячись пильного розглядання і різних запитань бабусі.

Але, не довго тривала радість звільнення від надокучливого «сторожа». Почалися інші, більш серйозні проблеми…

Одна родина, яка жила у нашому будинку, продала квартиру новим господарям. Що ж, таке нерідко трапляється – хтось виїжджає, хтось заїжджає. Цього разу, між сусідами поповзли чутки, що до нас заселяється не проста сім'я, а «круті». Спочатку, це нікого не здивувало і не насторожило. Люди, як люди – думали усі. Але гірко помилилися… З перших же днів появи «крутих» новосельців, для мешканців усього під'їзду почалися суворі випробовування.

Майже півроку з ранку до вечора усіх заглушував грюкіт. Іноді він був не дуже гучним, а іноді просто нестерпним. Нові сусіди робили у квартирі перепланування, тому вибивали стіни. Цей процес супроводжувався постійним стукотінням, пилянням, свердлінням. Потім «крута сім'я» почала міняти сантехніку, тому воду періодично відключали. Інколи, люди залишалися без холодної і гарячої води по півдня. Після цього, новосельці почали склити і обшивати пластиком лоджію та балкон. Через втискування у ліфт величезних рам і шматків металу, закидання в нього лантухів з піском і цементом – комфортний засіб пересування не витримував надмірних навантажень, і постійно ламався. У цій ситуації, найтяжче доводилося хворим людям похилого віку, які ледве дихаючи, піднімалися по сходинках до своїх квартир.

Почалися суперечки між мешканцями під’їзду, які розділилися на два протилежні табори. Одні вимагали зовсім відключити ліфт – до того часу, доки «круті» не завершать ремонт. Вони мотивували свою позицію тим, що через «злощасний» ремонт, ліфт остаточно вийде з ладу, і тоді, уже не тимчасово, а постійно будемо діставатися до власних квартир лише пішки. Інші доводили, що ходити нагору своєю ходою важко (особливо, стареньким мешканцям), і ліфт не потрібно відключати. Нарешті, цю дилему вирішили, зупинившись на тому, щоб ліфт, хай з перервами, але працював.

Незабаром, біля під'їзду почали рости купи сміття, який «круті» викидали із квартири колишніх господарів. Також, не «соромилися» вони скидати сміття прямо зі своєї лоджії. Бруд потрапляв на лоджії сусідів, які жили на нижніх поверхах. Люди були вимушені повторно прати забруднену білизну, прибирати усе те, що сипалося зверху. Навіть смола, яку неможливо нічим відмити, інколи стікала на чисту білизну і одежу, що була розвішена на лоджіях.

Після завершення вивозу вибитих стін, старих дверей та вікон, іншого сміття, тепер нові сусіди навалили кучугури свіжого цементу і крейди, аби розпочати «крутий» євроремонт. Поступово, цей будівельний матеріал вони переправляли до власної квартири. Тому, увесь під'їзд – сходинки, поручні, стіни, площадки, ліфт, були присипані цементом і піском, усе припорошило сірувато-білим інеєм. Особливо, неприємною подією цей грандіозний ремонт виявився для мешканців першого поверху, біля вікон яких, нові сусіди складали те, що викидалося з квартири, і усе, що вони привозили для цілей ремонту. Окрім сміття, який валявся під вікнами, у їх квартири летів пил від цементу і крейди.

Зрозуміло, усі сусіди обурювалися нахабством «крутих», які внесли у їх розмірений порядок життя такий безлад і незручності. Але більш за усе, неприємно вражало те, наскільки зухвало новосельці ігнорували усіх жителів будинку. Центром всесвіту були лише вони і їх ремонт. Напевно, ці люди керувалися принципом: «Мета виправдовує засоби».

Більшість сусідів лаяли і засуджували нахабних новосельців за спиною, і лише кілька сміливців намагалися присоромити їх. Але намагання розворушити їхнє сумління, аж ніяк не впливало на поведінку цих людей. Вони грубо «відгавкувалися», і посилали усіх подалі. А тим, хто наважувався щось казати, популярно пояснювали, що мають право робити ремонт як завгодно, скільки завгодно, і ніхто не завадить їм чинити так, як вони вважають за потрібне… Можливо, як би у нашому під’їзді жили ще більш «круті», і їм не сподобалася поведінка новеньких «крутих», міг би бути певний результат. Але, усі мешканці були простими, звичайними громадянами, тому новосельці не звертали на них ніякої уваги.

«Круті» довго робили ремонт, створивши для сусідів ситуацію «стихійного лиха». Було важко не тільки стареньким, а і тим, хто приходив після робочої зміни, і не мав можливості повноцінно відпочити. Не мали спокою і родини з маленькими дітками, тому що батьки не могли укласти дитину спати у належний час. Кожна сім’я по-своєму страждала від постійного гуркотіння, періодичної відсутності води, зіпсованого ліфту. Тому, усі мешканці під’їзду почали згадувати «тітку Варю ЦРУ» як «божу кульбабку». Усе в нашому житті пізнається у порівнянні… Сусіди вже навіть були не проти її повернення. І тепер мріяли, аби кудись назавжди зникла нова сімейка, з приходом яких почався хаос у всіх відношеннях. Усі були налаштовані дуже вороже до «крутих»…

А мені, іноді, було їх шкода. Адже доведено, що людські думки і бажання рано чи пізно здійснюються. Тим більше, коли вони насичені сильною негативною енергетикою. Якщо уявити усе те, що сусіди «бажали» цій багатій родині, їх очікує дуже сумна доля. Тому що десятки людей проклинали їх, їхній злощасний ремонт… Але, якщо навіть не вірити у силу людської думки, то яке відношення у мешканців будинку буде до новеньких після отих всіх неприємностей, які вони завдали через свій «крутий» ремонт? І як вони збираються по-доброму співіснувати з оточуючими їх людьми?

Якось, по телебаченню я бачила такий сюжет… На одній із передач, якась жінка розповіла про чоловіка, чий вчинок здався їй незвичним у наш час. Він купив квартиру в під'їзді, де жила ця жінка. Її подиву не було меж, коли чоловік подзвонив у двері, і промовив такі слова: «Доброго дня! Я Ваш новий сусід. Квартира, яку я придбав, потребує ремонту. Заздалегідь прошу пробачення, якщо це спричинить незручності для Вас». Після вибачень, він простягнув їй букет квітів і коробку шоколадних цукерок. Трохи оговтавшись після «шоку», вкрай здивована жінка побігла до своєї сусідки, щоб розповісти про незвичайну подію. Але та відповіла їй, що і до неї приходив новий мешканець з вибаченнями, також презентувавши квіти і цукерки. Пізніше з'ясувалося, що цей чоловік приходив до усіх сусідів без винятку, і чинив так само благородно.

Можливо, ця історія і вигадка. А може, і правда… Якщо уявити, що ця жінка жила у двоповерховому будинку, то новий сусід мав змогу обійти усіх жителів під’їзду і віддячити їм. Але, без сумніву, головну роль у цій історії зіграв не цей об’єктивний фактор, а порядність і справжня шляхетність новосельця.

«Так, – подумала я. У наш час це дійсно винятковий і неординарний випадок. Але, у житті все-таки бувають чудеса». Упевнена – з-поміж «крутих» є нормальні люди, які мають поняття про культуру і людське співчуття. На жаль, у ситуації, яка склалася у нашому будинку, вони виявили себе далеко не з кращого боку.

Хочеться сказати усім: «Друзі, давайте жити дружно!


Головне меню
Випадкові фото
Авторизація
Статистика