m
  Головна » Публiцистика » ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ КВІТІВ 
Укр Рус Eng
Тетяна Государєва
 

ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ КВІТІВ

Погодьтеся – мало знайдеться людей, які б не любили подорожувати. Адже, завдяки поїздкам, ми відкриваємо для себе новий світ, знайомимося з історією і культурою інших країн, отримуємо можливість спілкування з представниками різних національностей. Напевно, в житті кожної людини була подорож, яку неможливо забути, тому що вона була самою яскравою і незвичною.

Особисто мені пощастило здійснити чудову і незабутню подорож в житті. Я б назвала її «два тижні у раю». Кілька років тому, я реалізувала давню мрію – мандрівку до дивної країни Голландії. Вона займає площу, яка приблизно дорівнює території Полтавської області, але по багатогранності і контрастності різних сфер життя – Голландія начебто увібрала у себе півсвіту. З одного боку, ця країна вирізняється високим рівнем життя і стабільністю. З іншого – мене вразила свобода, яка панує там у багатьох сферах життя. Наприклад, свобода виявляється у толерантному відношенні до сексуальних меншин, захисту їх прав. Має місце дозвіл укладання шлюбу між одностатевими громадянами Голландії. Бажаючі, мають можливість придбати легкі наркотики, щоправда, в обмеженій кількості. На вулиці Червоних Ліхтарів, яка відома усьому світові, легально працюють повії.

На вулицях Амстердама я бачила наркоманів, які перебували у стані «кайфу». Деякі з них сиділи навпочіпки, притулившись до чого-небудь, інші просто лежали на тротуарі. Поліція не займає їх, і тільки один раз я спостерігала, як поліцейський виводив занадто «обкуреного» з території залізничного вокзалу. П'яних я жодного разу не зустрічала. Можливо тому, що голландці рідко вживають міцні напої, вважаючи за краще пити пиво, слабоалкогольні коктейлі. В Амстердамі, й інших містах Голландії функціонує величезна кількість барів, кафе, ресторанів. Наприклад, я бачила спеціалізований пивний заклад, у якому продається сто різновидів пива. У барах і кафе завжди людно, тому що ціни там прийнятні. Відвідування цих закладів не «б'є по кишені» голландців. А ще, вони справжні любителі поспілкуватися і повеселитися у невимушеній атмосфері.

Коли я прогулювалася вулицями Амстердама, мені здавалося, що там зібралися представники усіх національностей. Японці, африканці, турки, індуси, італійці, німці, і велика кількість громадян з інших країн живуть у Голландії, або перебувають там у якості туристів. Росіян і українців в Голландії дуже мало, і коли я спілкувалася з голландцями, вони висловлювали щирий подив, запитуючи, як мені вдалося «прорватися» до їхньої країни. Так, це дійсно було своєрідним дивом, подарунком долі…

В Голландії розвинене сільське господарство, особливо тваринництво. Країна виробляє величезну кількість м'ясної і молочної продукції. Корова – один із основних символів Голландії. Також квітництво є головним заняттям голландців. Без перебільшення можна сказати, що це країна квітів. Ними засаджені великі поля, їх вирощують у теплицях, біля будинків, на балконах і в квартирах. Їх продають скрізь – на вулицях, у супермаркетах і барах, на вокзалах. Такої кількості і розмаїтості квітів я ніколи і ніде не бачила. Прогулюючись вулицями різних міст Голландії, я захоплювалася їхньою красою і пахощами. Було відчуття, що я потрапила в рай, тому що усе потопало в чудових розкішних квітах. Квартири голландців заставлені всілякими кімнатними квітами у вишуканих, художньо оздоблених горщиках, і тут же, милують око вази з живими трояндами, хризантемами, тюльпанами. Повітря насичене витонченим квітковим ароматом.

У Голландії є справжні млини. Ними не можна не захоплюватися. Дивлячись на це «чудо», здається, ніби опинився у далекому минулому… Млинів багато, вони різних розмірів і конфігурацій. Є водяні й вітряні. Під відкритим небом існує музей, де знаходиться велика кількість різноманітних млинів. Коли надвечір по зеленим полям стелеться густий туман, загадково їх огортаючи, тоді цей дивовижний пейзаж створює ілюзію казки…

Голландія – країна чистоти і охайності. Скрізь ідеальний порядок – на вулицях і подвір'ях, у домах. Бродячих собак і кішок немає. Собак вигулюють на повідку їх власники, і самі прибирають після домашніх улюбленців.

Голландці вдягаються просто. Вони віддають перевагу зручному легкому одягу. В основному, це джинси, футболки, спортивні костюми, кросівки. Голландки рідко користуються косметикою, і деякі із них схожі на представників сильної статі. Більшість жінок мають міцну статуру і високий зріст. А чоловіки, особливо юнаки, навпаки, виглядають дуже жіночно. У них тонкі м’які риси обличчя, блакитні очі, ніжна шкіра, світло-русяве волосся, що в’ється. Нерідко, я не могла визначити стать того або іншого «суб’єкту», і напевно зрозуміти, хто переді мною – дівчина чи юнак.

В цій країні першокласні дороги; є шести, восьми, десяти і дванадцятирядні шосе. Практично кожний житель Голландії має автомобіль, тому, незважаючи на шикарні багаторядні дороги – часто утворюються пробки, у яких можна простояти дуже довго.

У Голландії я познайомилася з літньою жінкою з України. Вона вийшла заміж за голландця, і багато років прожила у цій країні. У неї четверо дорослих дітей. Родина живе в чудовому двоповерховому будинку. У кожного члена сім’ї своя кімната з ванною і туалетом.

Сама Олена Опанасівна не працювала, сім’ю забезпечував чоловік. Спочатку я була упевнена, що він займав високооплачувану посаду, тому що рівень їхнього життя дуже пристойний. Яким ж був мій подив, коли Олена Опанасівна розповіла, що її чоловік усе життя робив електриком. Вони купили двоповерховий будинок і автомобіль, інші необхідні речі для комфортного існування. Кошти, які отримує Олена Опанасівна від держави на чотирьох дітей, та заробітку її чоловіка вистачає на оплату будинку, повноцінне харчування та одяг для всіх членів родини. А також, достатньо коштів, щоб усі діти навчалися і отримували освіту. Для мене було дуже цікаво довідатися, що в Голландії кожна родина має від трьох до семи дітей. Порівнюючи з народжуваністю в Україні – це надзвичайний показник. Мати навіть двох дітей у нашій країні – велика розкіш. Голландки ж не бояться народжувати і виховувати дітей, тому що держава створила для цього всі необхідні умови.

Для хворих, які пересуваються на інвалідних візках, вимощені спеціальні доріжки, платформи і зручні під’їзди до будь-яких закладів, транспортних засобів. Їх квартири обладнані особливими приладами, завдяки яким, не потребуючи сторонньої допомоги, вони в змозі самі себе обслуговувати. Окрім цього, до кожного інваліда прикріплений соціальний робітник, який регулярно навідується до нього і допомагає у різних справах. Фізично неповноцінні люди не бояться знаходитися поміж здоровими і спілкуються із ними, відчуваючи себе спокійно і комфортно. Грошова допомога і усілякі пільги, які отримують інваліди, забезпечують їм фінансово стабільне існування і душевну рівновагу. Я не могла не захоплюватися такою турботою і увагою держави до своїх непрацездатних громадян.

Голландці упевнені в завтрашньому дні, їм незнайомі почуття безвиході і страху. Прогулюючись вулицями Амстердама й інших міст, я вдивлялася в обличчя перехожих і бачила, що вони мають вираз спокою, благодушності і вдоволеності. У мене склалося враження, що в житті голландців можуть існувати тільки дві проблеми – або особистого характеру (наприклад, нещасна любов, розлучення), або проблеми із здоров'ям. Усе інше, як кажуть – О’к!

Подорож до Голландії була самою цікавою і незабутньою у моєму житті. Я упевнилася, що цю країну можна зарахувати до числа найбільш благополучних і красивих. А ще, вона вирізняється своєю неординарністю і самобутністю. Тож, бажаю і Вам завітати до цієї дивної країни!


Головне меню
Випадкові фото
Авторизація
Статистика