Завершивши запис альбому «Світломузика», я відчувала себе так, ніби підкорила вершину. Рухаючись до заповітної мети, часом було нестерпно важко. Але крок за кроком, вище і вище, я піднімалася до піку високої гори. В процесі сходження були зупинки і втома, тяжкі сумніви, що охоплювали душу, відчуття цілковитої самотності. Але всі труднощі і перешкоди були подолані завдяки прагненню до прекрасної мрії. Важку поклажу, мороз і холодний вітер в обличчя, тіло, що ниє від напруги і втоми, – все це можна витримати заради сяючої вершини попереду. Ступивши на неї, я відчула радість і умиротворення. А ще, дякувала долі за надані можливості і сили.

Працюючи над другим альбомом, я зустрічала людей, які запитували: «Навіщо тобі це треба? Чому не живеш як усі? Яка в цьому користь?». Дуже прості і стандартні запитання, але, як важко відповідати на них… Хіба чарівні квіти зростають заради вигоди? Або птах переслідує корисливу мету, літаючи в небі? Як пояснити деяким людям, що не всі приходять в цей світ заради занурення у фізичні задоволення і матеріальні блага? У кожного є особисте призначення і мета в житті. Хтось народився з даром прекрасного хірурга, або ж, з математичними чи гуманітарними здібностями. Один з дитинства мріє стати капітаном корабля, і ставши дорослим, все життя плаває в морі, інший створює неповторні картини, не уявляючи свого життя без пензля і фарб. «У кожного своя доля, і свій шлях широкий…», говорячи словами Тараса Шевченка.

Що стосується мого життя, то саме музика наповнює його глибоким сенсом, забарвлює в яскравий колір швидкоплинні дні. У піснях, які співаю, виявлена моя духовна сутність. Її гарно розуміють люди, небайдужі до моєї творчості… Я вдячна їм за сприйняття мого музичного бачення. Без їх емоційної підтримки і розуміння я б не могла творити, і, відверто кажучи – альбом «Світломузика» навряд чи побачив світ. Слухаючи мої пісні, деякі люди визнають, що замислюються над сенсом життя і переглядають своє відношення до звичних речей… У когось вони викликають радість і емоційний підйом, у когось смуток і сльози… Це називається катарсисом, або, іншими словами, очищенням і освітленням душі. Відкривається її дивна здатність тонко відчувати і співпереживати. Якщо та або інша людина знаходить у моїй музиці те, що торкає струни її душі і не залишає байдужою, це означає, що наші серця звучать в унісон, а навколишній світ наповнюється красою і гармонією.

Половину пісень, що увійшли до другого альбому, мені пощастило записати на прекрасній студії «Фрістайл». Хочу висловити щиру вдячність справжнім майстрам своєї справи – Анатолію Розанову і Сергію Сєвєрову. Також, сердечно дякую професійному звукорежисерові Петру Сливці.

Моя щира вдячність за кропітку працю талановитим аранжувальникам – Олегу Шерємєнко, Валерію Матвєєву, Валерію Дарченко. Вельми дякую обдарованому аранжувальнику Дмитру Ващуку, з яким нещодавно почала співробітництво. Дмитро добре відчуває характер моїх пісень, його аранжування співзвучні текстам і музиці.

Мастеринг чотирнадцяти пісень, які увійшли до альбому, став завершальним акордом творчого процесу. Він був зроблений на славнозвісній студії «Saturday». Я щиро вдячна справжньому майстрові своєї справи – Андрію Суботіну за високий професіоналізм і індивідуальний підхід до матеріалу замовника. Після завершення мастерингу, музика якісно удосконалилася, набула більш чистого і насиченого звучання.

P.S. Моя особлива вдячність Сергію Налєсному. Небайдужість до моєї творчості і дієва допомога – слугують справжнім джерелом натхнення, благодатним ґрунтом для нових досягнень. Неоцінимий подарунок – коли розуміють, цінують, і в практичному сенсі підтримують те, що ти створюєш.